Батьки активного, непосидючого, неуважного і галасливого малюка все частіше замислюються над тим, а чи не є їхнє чадо геперактивним? Їм доводиться вислуховувати від оточуючих, вихователів, вчителів, сусідів скарги на неконтрольовану поведінку малюка, його погане виховання та непослух.
Про таке поняття, як «гіперактивність» стало відомо нещодавно, вченими доведено, що така поведінка дітей є захворюванням – це порушення та розлад психіки.
Але чи варто приписувати цей діагноз усім? Які ознаки прояву цієї проблеми та як заспокоїти малюка, якому поставлено діагноз?
Симптоми гіперактивності
Медична назва проблеми – синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДВГ). Поставити цей діагноз можна лише після проходження комісії кваліфікованих медиків (неврологів, педагогів, психологів), коли малюкові виповниться 4 роки.
Перші ознаки дефіциту уваги можна помітити в молодшому віці 2-3 роки. Перш, ніж звертатись за професійною допомогою та консультацією до дитячого психолога, поспостерігайте за поведінкою свого чада.
Ознаки гіперактивності:
неуважність і забудькуватість. Такій дитині важко зосередитися на якомусь одному завданні, він постійно відволікається. Він пам’ятає, куди поклав свої речі чи іграшки, часто втрачає їх, не кладе місце. Коли звертаєшся до гіперактивного малюка – він не слухає, йому складно довго всидіти на одному місці, йому постійно потрібний рух.
імпульсивність. Таким дітям доводиться особливо важко у дитячому садку та школі, коли проходять заняття. Крихітка постійно ерзає на стільці, не може сидіти спокійно інтенсивно махає руками або ногами, може вигукувати, заважати іншим діткам, перебивати вчителі, зірватися з місця і почати бігати, а також ображає і задирає інших.
Гіперактивна дитина що робити?
Якщо дитина гіперактивна і у неї спостерігаються симптоми та ознаки СДВГ, їй насамперед необхідно створити сприятливу обстановку в сім’ї.
Сімейні сварки, конфлікти можуть травмувати таким чином слабку психіку малюка. Батьки повинні дійти єдиної думки у вихованні та контролювати свої емоції.
Особливості гіперактивних дітей – як їх заспокоїти
Щоб заспокоїти малюка, у якого спостерігаються ознаки гіперактивності, необхідно дотримуватися певних правил і дотримуватись режиму дня.
Тільки маючи рамки та межі у поведінці, які встановлюються дорослими, гіперактивна дитина у 2 роки та 3 роки зможе привчитися до порядку та навчитися контролювати ситуацію у шкільному віці.
1. Ставте перед малюком чіткі завдання, які він може виконати. Дотримуйтесь послідовності у проханнях.
2. Якщо ви щось забороняєте, говоріть чітко та впевнено.
3. Дотримуйтесь режиму дня, контролюйте час малюка, щоб він не забув виконати важливі справи.
4. Привчайте з ранніх років до порядку, хвалите малюка за його маленькі перемоги.
5. Порада батькам – спрямувати невгамовну енергію та активність свого чада в потрібне русло: відправте його в секцію, творчий гурток, заняття спортом.
Причини гіперактивності
Геперактивні діти народжуються останнім часом дедалі частіше. Досі існує безліч думок серед фахівців щодо причин даного розладу, серед них:
1. генетичні чинники та спадкова схильність.
2. біологічні (несприятливий внутрішньоутробний розвиток, тяжкі пологи та родові травми, знаходження новонародженого в реанімації).
Як заспокоїти дитину поради психолога
Дитячі психологи рекомендують батькам гіперактивного малюка створювати йому спокійні, сприятливі умови. Якщо він збуджений і не може заспокоїтись, змініть обстановку. Якщо ви в гостях – відведіть галасливого непосидю до іншої кімнати або виведете на вулицю.
Для таких дітей важливий фізичний контакт, обійміть його, говоріть спокійним і тихим голосом на низьких тонах. Поясніть, що він робить не так і як потрібно поводитися. У жодному разі не кричіть, не лайте і не бийте його!
Багатьох батьків цікавить питання, як укласти спати неспокійного малюка? Психологи рекомендують провести сеанс релаксаційного масажу, прийняти ванну, почитати казку перед сном. Потрібно допомогти заспокоїти нервову систему малюка.
Гіперактивна дитина рекомендації батькам
Як правильно виховувати дітей із СДВГ? Батьки стикаються з труднощами, коли їхнє чадо йде до школи і починає контактувати та спілкуватися з іншими дітьми в соціумі. Гіперактивний малюк завжди під пильною увагою у педагогів, його поведінкою завжди незадоволені оточуючі, такі діти часто агресивні та ображають спокійніших діток.
При діагностиці проблеми за участю психолога та лікаря необхідно лікувати дитину, набратися терпіння та зрозуміти свою дитину. Встановіть у своїй сім’ї правила, будьте для малюка авторитетом.
Він повинен знати, що батьки люблять і пишаються своїм непосидю. Заохочуйте за хорошу поведінку та вчинки. Займайтеся спортом, грайте в активні ігри, влаштовуйте сімейні походи, поїздки.
